Зона вільної торгівлі між Україною і ЄС відкриває величезні можливості для українського бізнесу. Delo.UA розбиралася, чи вдається малому і середньому бізнесу використовувати ці можливості і займати своє "місце під сонцем" на перспективному ринку ЄС.

В цілому Україна підписала 16 угод про зони вільної торгівлі, які покривають 45 країн. У найближчі роки цей перелік можуть доповнити ще кілька, в тому числі Ізраїль, Туреччина і, можливо, Сполучені Штати. Найсимволічнішим, найпотаємнішим і одним з найбільш економічно перспективних для нашої країни було підписання договору про зону вільної торгівлі з Європейським союзом.

Вільна торгівельна зона з ЄС - це не лише скасування митних зборів для українських товарів. але і "економічна інтеграція" України, а також "вбудовування нашої країни в ланцюжки створення доданої вартості". Але для економічної інтеграції наша країна повинна виконати величезну роботу. Зокрема, привести вимоги до безпеки продукції в повну відповідність з європейськими стандартами, а також виконувати всі процедури контролю за дотриманням цих вимог.

Для підприємців, які раніше не працювали на ринку ЄС, це означає нові клопоти і витрати, адже потрібно було підтягнути якість продукції та її безпеку до більш високої європейської планки. Але в кінцевому рахунку бізнес виявляється в плюсі, отримавши більш легкий доступ до ринків країн Євросоюзу.

Delo.UA розбиралася, які зміни відбулися в українському експорті в ЄС за останні роки, а також чи вдалося українському малому і середньому бізнесу зайняти своє "місце під сонцем" на цьому перспективному ринку.

Бізнес виходить на ринок ЄС з новими товарами

Україна традиційно поставляє на зовнішні ринки, в тому числі і в Євросоюз, в першу чергу сировину і напівфабрикати. Повністю переломити цю тенденцію за кілька років, протягом яких діє зона вільної торгівлі, не вдалося. Але в Інституті економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) відзначають позитивні тенденції.

Якщо в 2013 році сировина, напівфабрикати і перероблена продукція займали приблизно однакові частки в експорті до Євросоюзу, то в 2017 році частка переробленої продукції зросла на 10-11 процентних пункту - до 43%. Частки сировини і напівфабрикатів в постачаннях до Європи скоротилися - до 29% і 27% відповідно.

"Ми дійсно збільшили експорт переробленої продукції в ЄС. Але потрібно розуміти, що це не тільки продукція кінцевого споживання, а й значною мірою продукція проміжного споживання, - пояснює керівник Центру економічних досліджень ІЕД Вероніка Мовчан. - Наприклад, зросла частка в експорті в ЄС соняшникової олії з 2 до 7%. Саме масло в першу чергу пояснює, чому зросла частка переробленої продукції ".

Вероніка Мовчан уточнює, що за підсумками 2017 року до 84% в експорті переробленої продукції в ЄС становили якраз товари проміжного споживання. Це, за її словами, означає, що Україна бере участь в європейських ланцюжках створення доданої вартості, поставляючи товари проміжного споживання для створення готової продукції вже в Європі.

Україна нарощує також експорт товарів кінцевого споживання в Євросоюз.

"Частка готових товарів за останні кілька років зросла з 9 до 13%. Причому зростання відбулося не за рахунок продуктів харчування, а за рахунок товарів тривалого споживання, господарських товарів - чайників, техніки для дому, меблів", - розповідає Вероніка Мовчан.

При цьому вона відзначає, що Україна дуже мало продає в Євросоюз засобів виробництва (які теж входять в перероблену продукцію), - їх частка становить лише 2%. "Хоча якщо подивитися на статистику глибше, Україна все ж почала більше везти подібної продукції в європейські країни, наприклад, верстатів для текстильних виробництв", - уточнює Вероніка Мовчан.

Підприємці поступово виходять на європейський ринок з новими "складнішими" продуктами, зазначають в Міністерстві економічного розвитку.

У минулому році український бізнес почав продавати в ЄС нові товари по 357 позиціях.

Це додаткові $ 90,1 млн надходжень, підрахували у відомстві.

Доходи зростають, але чи ростуть обсяги поставок?

Український експорт товарів в минулому році зріс на 19%, загальні надходження склали $ 43,3 млрд. Правда, країна ще далека від результатів 2012-2013 рр., Коли надходження доходили до $ 70 млрд на рік. Ключова причина - окупація Донбасу, де знаходилися значні промислові потужності України, і обмеження торгівлі з Росією, на яку завжди припадало близько чверті українського експорту.

Якщо в 2012-2013 рр. на Євросоюз доводилося до чверті українського експорту, то за 2017 рік його частка стрімко зросла - до 38%. При цьому експорт в Європу в минулому році зріс на цілих 30% - до $ 17,5 млрд.

Але є важлива "але": підприємства лише відштовхнулися від дна, фактично відновивши свої позиції в Євросоюзі після падіння в 2015 році.

Найбільше зростання в минулому році продемонстрували ключові товари українського експорту: залізні руди і концентрати (додаткові $ 563 млн), кукурудза ( "плюс" $ 395 млн), насіння ріпаку ($ 357 млн), напівфабрикати зі сталі ($ 276 млн) і комплекти проводів для транспортних засобів ($ 211 млн).

При цьому в порівнянні з прибутковими 2013-2014 рр. виросли не тільки надходження від експорту, а й фізичні обсяги поставок товарів до Євросоюзу.

За інформацією Міністерства економічного розвитку, в минулому році українські компанії нарощували експорт до Євросоюзу майже по 2 тис. Товарних позицій. Серед найбільш швидкозростаючих - сливи та терен, поліетилен, курячі яйця, човни та моторні катери, срібло, молоко і вершки, чоловічі пальта і костюми.

Виняток з тенденції постійного зростання - продукція металургії (конфлікт на сході України вдарив в першу чергу по цій галузі, так як на території Донбасу були сконцентровані підприємства металургії). Наприклад, надходження від експорту залізних руд і концентратів скоротилися в порівнянні з 2014 р на 22%, а фізичні обсяги - на 9%. Показники експорту напівфабрикатів зі сталі ще менш радісні: надходження скоротилися на 42%, а обсяги поставок - на 31%.

Зростає експорт великого бізнесу, але де місце малого ...

Заробляють на експорті та користуються тарифними перевагами Зони вільної торгівлі з Євросоюзом в першу чергу великі компанії. Адже саме вони продають за кордон товари, які лідирують по поставкам.

Українського малого і середнього бізнесу на торговій карті Європи поки мало, але він все ж помітний.

"Якщо говорити про постачання до Євросоюзу ключових товарів, які забезпечують найбільший внесок в надходження від експорту, то МСБ там мало", - уточнює Вероніка Мовчан.

Є сектора і сегменти, де просто немає дрібних виробників, уточнює Андрій Ярмак, економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO). "Це в першу чергу зернова і масложирова галузі. Якраз вони дають найбільший дохід від експорту. Але це commodities, там розмір підприємства має значення для конкурентоспроможності", - уточнює Ярмак.

Це ж стосується і металургії, додає Вероніка Мовчан. "Але, наприклад, продукція машинобудування, наприклад, кабелів і проводів (входить в топ-10 товарів в експорті - Ред.) - це вже ближче до середнього бізнесу", - уточнює економіст. Мінеральні продукти, за її словами, в Європу постачає все-таки великі компанії. Серед експортерів продукції хімії добрива продає великий бізнес, а ось порошки та фармацевтичну продукцію - компанії поменше.

У молочній і м'ясній галузях - мікс. В експорті беруть участь дрібні, середні і кілька великих виробників, додає Андрій Ярмак.

Згідно з розрахунками Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД), частка МСБ в вартості експорту в 2012 році становила лише 14,5%.

"Це загальноприйнята кліше, що українські експортери - це тільки великі сільськогосподарські холдинги або виробники сталі і вугілля. Україна експортує багато продуктів з доданою вартістю в безлічі секторів: машинобудування, електроніка, товари аграрної галузі, текстиль", - говорить посол і голова представництва ЄС в Україна Хьюг Мінгареллі.

Багато продуктів, які йдуть на експорт, виробляються середніми і малими компаніями, уточнює Вероніка Мовчан. "В одних випадках експортером може виступати оптова компанія - посередник, яка закуповує товар для формування достатніх партій, хоча невеликий бізнес в ланцюжку також присутній. В інших випадках МСП експортують самостійно. Думаю, що єдиний виняток - металургія, там тільки великі компанії", - каже Мовчан.

Експортери продуктів плодоовочевої галузі, меду, органічних продуктів відносяться до категорії дрібних, підкреслює Андрій Ярмак. Практично весь експорт цих товарів йде в країни ЄС.

"І я бачу бум в цих сегментах. У нас бум експорту меду, ми майже наздогнали Аргентину, а попереду в світі тільки Китай. А десять років тому ми були в другій десятці. Ми з нуля підняли експорт малини і стали третім найбільшим експортером в Європі і четвертим у світі. Ми один з ключових постачальників органічних продуктів в ЄС ", - ділиться Ярмак.

Основні товари, які експортує український МСБ, - це зернові культури, соняшникова олія, деревина, фанера, борошно і крупи, молоко і сир, пісок, гравій і глина, двигуни і турбіни, меблі, цукор, овочі і фрукти, помпи і компресори, - наводять свої дані в Міністерстві економрозвитку.

Крім того, згідно з опитуваннями бізнесу, МСБ також експортує за кордон свої послуги. Зокрема, в сфері ІТ послуги в Євросоюз продають 20% МСБ, а в інші країни - 33% невеликих компаній.

Але в більшості своїй українські підприємства поки далекі від виробництва і експорту високотехнологічної продукції з високою доданою вартість. І не в останню чергу тому, що експорт для малих і середніх компаній - це істотні витрати і труднощі в подоланні таких бар'єрів, як бюрократія і митні процедури.